Рекомендації батькам молодших школярів
1) вже зранку дитині потрібно забезпечити почуття безпеки та довіри: дитина має спокійно прокидатися, чути ласкавий голос рідної людини і бачити посмішку.
2) не поспішайте. Можливість розрахувати час – це ваше завдання, і якщо вам не вдасться врахувати обставити, в тому числі і певний темп дитини, то де є вашою відповідальністю, а не провиною дитини.
3) не надсилайте дитину до школи без сніданку. Переконайтеся, що дитина може задовольняти в школі свої фізіологічні потреби самостійно та без дискомфорту.
4) перед тим, як зайти до школи уникаємо фраз «Дивись мені…», «Щоб не було зауважень», «Так, сьогодні щоб приніс гарну оцінку». Бажаємо удачі, доброго дня, знайти спосіб підбадьорити, знайти ласкаве слово. Дитину може чекати день, сповнений труднощами і підтримка дуже необхідна напочатку дня.
5) при зустрічі дитини зі школи, стримайте себе, щоб не почати зі слів «Яку оцінку приніс?» (пам’ятаєте, як ви відчуваєте після важкого робочого дня, багато годин спілкування з людьми). Якщо дитина дуже збуджена, хочеться поділитися чимось з вами, відкладайте «на потім», послухайте, це не забере багато часу і дасть дитині змогу розділити з вами свої емоції.
6) якщо ви бачите, що дитина засмутилася, але мовчить, не наполягайте. Дайте їй заспокоїтися. Краще всього в такому разі використовувати “активне слухання”.
7) намагайтесь уникати розмови з вчителем при дитині. Після того, як ви почули зауваження від вчителя, дайте собі певний час, щоб налаштувати себе на спокійне обговорення проблемних питань.
8) після школи не поспішайте сісти за уроки, вам потрібно 2-3 години відпочинку (а в першому класі було б добре спати півтори години) для відновлення міцності. Найкращий час для підготовки уроків з 15.00 до 17.00. Заняття після 19.00 тільки втомлюють дитину, і рівень засвоєння знань в цей час низький.
9) не змушуйте робити всі уроки одразу. Після 15-20 хвилин роботи вам потрібно 10-15-хвилин перезви зі зміною діяльності. Під час такої перерви важливо, щоб дитина проявила рухову активність.
10) під час підготовки уроків не потрібно сидіти у дитини “над душею”, дайте їй можливість працювати самостійно, але якщо їй потрібна ваша допомога, будьте терплячі. Спокійний тон, підтримка (“все буде добре”, “зараз я тобі допоможу і ми з цим впораємося”, “давай розберемося разом”, “далі ти можеш зробити це сам, бо ти це добре знаєш”), хваліть, підтримуйте, пам’ятайте, як вам важко давались в школі деякі питання.
11) у спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: “Якщо ти не зробиш цього, то….” або “Якщо ти робиш, то…”. Краще використовувати формулювання: «Це буде можливо, коли ти зробиш домашнє завдання».
Це формулювання пояснює дитині певну послідовність подій. Коли відбувається “Y” подія, то буде “X” подія. Наприклад, “Коли ти з’їси обід, то зможеш поїсти смаколиків”, “Коли ти помиєшся і будеш лежати в ліжечку, я можу тобі прочитати казку”.
12) і, звичайно, особливе правило: знайти протягом дня 15-30 хвилин (не менше), коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на побутові клопоти, комп’ютер, телефон, телевізор і зв’язок з іншими членами сім’ї. На даний момент найголовніше – це вчинки дитини, турботи, радощі і невдачі. Робіть зі своєю дитиною в цей час саме те, що йому цікаво. Це може бути гра, або розмова. В цей час ви може поділитися з дитиною своїм досвідом або знаннями.
13) будьте уважні до скарг дитини щодо головного болю, поганого самопочуття, зниження настрою протягом декількох днів, небажання ходити до школи. Найчастіше це об’єктивні показники втоми, труднощів у спілкуванні з однолітками/ вчителями.
14) навіть “вже дорослі” діти (ми часто говоримо 6-7 річним дітям: “ти вже дорослий”) дуже люблять казку на ніч, ласкавий погляд мами, обійми та теплі слова. Все це заспокоює дитину, допомагає знизити напругу, накопичену протягом дня, і мирно спати. Постарайтеся не нагадувати неприємностей, не з’ясувати відносини, не обговорювати можливі труднощі, які чекають зранку.
15) виберіть єдину тактику спілкування всіх дорослих у родині з дитиною. Розбіжності у поглядах на виховання та навчання обговорюйте без дитини, знаходячи компроміс та домовленості.
16) в спокійній родині, де дорослі з відповідальністю вирішують будь-які ситуації, створюють для дитини атмосферу підтримки, довіри та безпеки, там дитина росте щасливою та зацікавленою у навчанні.